На сторінці сайту "Пподорож Україною(мотомащрути)" ми розповідаємо про маршрут Київщиною. Про затоплену Покровську церкву в затопленому селі Гусинці (Ржищів) дивіться пізнавальне відео.
Навпроти Ржищева, ближче до іншого берега Канівського водосховища, стоїть серед синьої гладі Покровська церква. Церква стояла в селі Гусинці, яке було затоплено при споруді Канівського водосховища.
Багато розповідають легенд пов*язаних з церквою. Наприклад те що під час свят можна почути як дзвонять дзвони, хоча вони вже давно зняті. Або лунають стони монахів по спаплюженій святині. В самій церкві збереглися розписи святих, які залишилисьі без облич, хтось їх видовбав прямо зі стіни.
У 1969 р., коли стало відомо, що село затоплять, голова місцевої сільської ради розпорядився відреставрувати церкву, за що отримав сувору догану обкому партії, але завдяки цій реставрації церкві вдалося встояти понад 30 років посеред води.
Дістатися до Покровської церкви можна тільки на човні. По дорозі до церкви відкриваються мальовничі острови й чарівні зарослі кувшинок.
Соитиро Хонда
(1906 - 1991)
"Жизнь коротка. Скорость необходима, чтобы достичь желаемого в ограниченное время, которым мы распологаем".
Создав оригинальную модель мотоцикла,
этот инженер совершенствовал свое технологическое мастерство,
лично проводя испытания на гоночных трассах.
Все свои новые идеи он неизменно воплощал в жизнь,
конструируя одну машину за другой.
Так Хонда стал одним из ведущих создателей мотоциклов и автомобилей в мире. Как это ему удалось...
Мені не доводилося зустрічати більших консерваторів у національному питанні, ніж росіяни..." 1
Явище, про котре йтиметься в цій статті, належить до числа фундаментальних, базових конструкцій російської ментальности в її ставленні до України та українців. "Бандєровщина" в російській свідомості має мало спільного з бандерівщиною як реальним феноменом української історії. Можна навіть говорити про специфічну російську модель тлумачення цього руху, модель, яка через свої численні ірраціональні елементи дає всі підстави визначати її як міф, складову інших російських міфів на українську тематику 2. Ставлення до українського національного руху в колах навіть освічених і ліберальних російських інтелігентів залишається на рівні суто пропагандистському, що змушує згадувати часи радянського Агітпропа з його "об'єктивним" і "науковим" "дослідженням" поглядів ідейних супротивників. Великим поступом в осмисленні цього явища російською свідомістю було б забуття бодай істерично-звинувачувального тону, що панує практично в усіх російських текстах, навіть тих, котрі мають претензію на академічність. У цій свідомості, а ще більше підсвідомості, історична реальність перетворилася на символ, що живе своїм автономним від істини життям. Цей символ надзвичайно активно використовується у багатьох публікаціях, що мають за мету створювати негативний імідж України, окремих її регіонів та політичних сил.
Кагарлицький район розташований у південно-східній частині Київської області. За архівними даними Кагарлицька волость згадується ще в 1866 році.
Кагарлицький район створено у 1923 році і включено до Київського округу Київської губернії. Площа району складає 925,6 кв.км. і являє собою широко хвилясте плато. У районі протікають річки: Горохуватка, Расава, Расавка, ліві притоки річки Рось – Стугна, Красна. У північно-східній частині району тече найбільша водна артерія України – Дніпро... Герб Кагарлицького р-ну...
Особистий прапор Богдана Хмельницького з традиційними козацькими символами — зірками та срібним хрестом над місяцем — аналогам якоря, ранньохристиянського знаку надії. На прапорі присутня абревіатура Б.ХГ.В.З.Е.К.МЛС. — Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького, його королівської милості...
Держа́вний пра́пор Украї́ни— стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі.
Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст.
Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами.
З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих...
